Як з'явилися автомобільні шини?

Як з'явилися автомобільні шини?

Партнерська програма від ICOOLA

Отримай до 50 000 грн пасивного доходу разом з нами!

Дізнатись більше

Важливі дати та особистості в історії виробництва шин

Потреба у шинах виникла після появи перших моделей колісних транспортних засобів. Колеса від частих поїздок поганими дорогами та бездоріжжям швидко псувались, до того ж, існувала одвічна проблема дискомфорту від тряски. Винахідники пробували різні методи, але ефективність їх задумів була мінімальною доти, доки в середині 19 століття не була придумана технологія переробки каучуку в гуму.

Чарльз Гудієр зробив відкриття, яке кардинально змінило хід історії автомобільного виробництва, стимулювавши створення литих шин, які замінили гумові вироби, що натягувалися на дерев'яну основу. Завдяки популяризації нових шин вдалося досягти зниження вібрації, але до комфортних подорожей було ще далеко.

Наступним важливим етапом став запатентований інженером із Шотландії Роберта Томсона процес модернізації колеса за допомогою повітряного прошарку. Створене ним «повітряне колесо», де використовувалася просочена гумовою сумішшю парусину, не лише зменшувало тряску та забезпечувало плавність ходу, а й дозволяло знизити витрати на переміщення екіпажу. Незважаючи на зусилля дослідника для масового виробництва його ідея не підійшла.

Знову інтерес до створення пневматичної шини виник майже через сорок років. Ірландський інженер Джон Бойд Данлоп створив своє колесо, використовуючи садовий шланг, який надів на обід від колеса дитячого велосипеда. Для фіксації винахідник застосував стрічку прогумованої парусини, а щільна стрічка гуми дозволила знизити ризик передчасного зносу сполучного елемента. У 1889 році відбулося відразу дві важливі події:

  • велосипед із новою шиною виграв престижні змагання;
  • Джоном Данлопом була відкрита майстерня з виготовлення пневматичних шин, яка продовжує працювати й досі, трансформувавшись у міжнародну корпорацію.

Ще через рік Кінгстон Уелтч подав ідею роздільного виготовлення камери та покришок, причому останні виступали за краї обода, щоб унеможливити зісковзування. Поступово технологія стала застосовуватись у різних країнах світу, проте для оснащення лише велосипедів та возів. Вважалося, що гумові колеса не здатні утримати велику вагу машини. Найбільшими європейськими виробниками були брати Мішлен.

Паралельно з пневматичними шинами довгий час виготовлялися і цільногумові, оскільки перші були складними в установці та демонтажі, а також поступалися моделям минулого покоління за зносостійкістю. Завдяки активному розвитку науки та хімічної промисловості, більшість недоліків пневмошин вдалося нейтралізувати, тому поступово вони замінили цільногумові. Основні новації 20 століття:

  • інтеграція спеціальних смуг із кордів для збільшення експлуатаційного періоду;
  • виготовлення знімних коліс та винахід монтажних верстатів для швидкої заміни шин;
  • зміна рецептури гумових сумішей – на певному етапі гумові шини почали застосовувати для оснащення вантажних автомобілів;
  • розробка та впровадження у виробництво синтетичного каучуку;
  • створення різноманітних штучних добавок (з нейлону, віскози останнього покоління) для покращення характеристик шин;
  • винахід шин із радіального корду – такі вироби забезпечували покращені швидкісні показники, перевершували аналоги за міцністю, при цьому мали невелику вагу;
  • розробка та модернізація безкамерних шин;
  • перехід на виготовлення продукції із зменшеною висотою, яка могла становити до 50% від ширини профілю.

На нинішньому етапі виробництва пріоритетом для компаній є екологічність технологічного процесу та виробів, що створюються. Спочатку мало хто думав про утилізацію використаних запчастин, але у розрізі сучасних проблем з довкіллям це питання стало надзвичайно актуальним. Зараз гуму для вантажних та легкових машин роблять із синтетичного та натурального каучуку, сажі, нафти та інших хімічних речовин. На жаль, поки що не існує методики виготовлення шин, яка б не забруднювала навколишнє середовище, але дослідження в цьому напрямі продовжуються.